За прикладом Ужгородської української богословської академії буде реформовано всі духовні школи РПЦ та УПЦ
17 – 18 червня у приміщенні Московської Духовної Академії, що розташована на території Свято-Троїцької Сергієвої Лаври (м. Сергіїв Посад, Росія), відбувся семінар для представників та нарада для ректорів духовних навчальних закладів Руської Православної Церкви та Української Православної Церкви з приводу майбутнього переходу на Болонську систему в духовній освіті. З благословення ректора Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія професора, архімандрита Віктора (Бедь) на нараді від академії взяли участь проректор з богословської науково-дослідної роботи, доктор богослов’я, в.о. доцента ігумен Арсеній (Бочкарь) та уповноважений представник УУБА в Російській Федерації, магістр богослов’я ігумен Олександр (Глоба).
17 червня головним доповідачем на семінарі виступила професор Ольга Миколаївна Олейнікова, доктор педагогічних наук, директор Національного офісу програми Tempus у Росії, яка зазначила, що Україна займає в світі друге, після Іспанії, місце з реалізації переходу на Болонську систему. Під час семінару відбулося обговорення практичної сторони впровадження Болонського процесу в богословському освітньому просторі. Виступивши від імені УУБА, о. Арсеній відзначив досягнення духовно-навчально-наукового комплексу (ДННК) «Ужгородська українська богословська академія імені святих Кирила і Мефодія — Карпатський університет імені Августина Волошина» у справі акредитації та ліцензування спеціальності «магістрів богослов’я, викладачів вищої школи» Міністерством освіти та науки України, які відбулися з ініціативи ректора академії професора, архімандрита Віктора (Бедь) з благословення Блаженнійшого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Православної Церкви. Довідавшись про досягнення Української Православної Церкви у співпраці з Міністерством освіти та науки України, що реалізувалися на базі Ужгородської української богословської академії, Ольга Миколаївна високо оцінила їх та відзначила, що «в України треба вчитися», бо таких результатів у Російській Федерації поки що немає.
18 червня відбулося розширене засідання Учбового Комітету Руської Православної Церкви, на якому були представники з усіх духовних навчальних закладів Росії, України, Білорусі, Молдови, Казахстану. Серед доповідачів, які представили можливі засоби переходу на Болонську систему освіти, були ректор Московської Православної духовної академії, кандидат богослов’я, професор архієпископ Євгеній та голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків РПЦ, ректор загальноцерковної аспірантури та докторантури імені святих Кирила і Мефодія, доктор богослов’я, доктор філософії, доцент, митрополит Волоколамський Іларіон. Під час обговорення шляхів реалізації поставленої проблематики з української сторони, зокрема, від Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія виступив ігумен Арсеній (Бочкарь) та Харківської духовної семінарії доктор богослов’я, в.о. доцента протоієрей Сергій Скубченко. У своєму виступі доктор богослов’я, в.о. доцента ігумен Арсеній зробив акцент на необхідності введення двоступеневої освіти (бакалавр та магістр), бо Болонська система не знає освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста.
За результатами роботи семінару та наради з’ясувалось, що станом на сьогоднішній день перед усіма духовними школами стоїть питання про напрацювання шляхів упровадження міжнародних стандартів Болонського процесу в богословському освітньому просторі.
Наразі, в усій системі Руської Православної Церкви та Української Православної Церкви тільки Ужгородська українська богословська академія імені святих Кирила і Мефодія, з благословення Блаженнійшого Митрополита Володимира, впродовж восьми років впроваджує засади міжнародних освітніх стандартів у навчальному та науковому процесах. Реалізуючи основи розвитку освітніх засад ХХІ століття, в академії введено двоступеневу освітньо-кваліфікаційну систему підготовки фахівців з вищою духовною освітою – бакалаврів богослов’я з терміном навчання чотири роки (базова вища духовна освіта) та магістрів богослов’я з терміном навчання два роки (повна вища духовна освіта). Третім ступенем є докторантура, в якій на базі повної вищої духовної освіти (магістрів) проводиться підготовка наукових та науково-педагогічних богословських кадрів (з терміном навчання три роки) – докторів богослов’я, докторів філософії (в галузі науки) та докторантів богословських наук, докторів наук.
За прикладом Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія рекомендовано на семінарі і нараді в Москві реформувати всі духовні школи РПЦ і УПЦ.
Прес-служба УУБА
