Голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків Української Православної Церкви митрополит Луганський і Алчевський Митрофан направив листи до європейських правозахисних міжнародних організацій, до представництв провідних правозахисних міжнародних організацій, що мають офіси в Україні, та до посольств основних країн Європейського Союзу в Києві 27 квітня.

У своїх зверненнях він виклав позицію Української Православної Церкви щодо Проекту Закону № 4511 «Про особливий статус релігійних організацій, керівні центри яких знаходяться в державі, яка визнана Верховною Радою України державою-агресором». Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ з посиланням на прес-службу ВЗЦЗ.

У листах митрополит Митрофан зокрема вказав, що згаданий законопроект суттєво обмежує право на свободу світогляду та віросповідання, містить ознаки дискримінації та поділяє громадян України за релігійною ознакою. Прийняття цього законопроекту може призвести до нових конфліктів у суспільному та релігійному середовищі нашої країни, а також негативно позначиться на міжнародному іміджі України.

Коментуючи дану законодавчу ініціативу, у ВЗЦЗ УПЦ зауважили, що 23 квітня 2016 року під час зустрічі членів Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій (ВРЦіРО) з Президентом України представники основних конфесій України звернулися до глави держави з проханням, щоб всі внесення змін до законодавства у сфері свободи совісті та віросповідання відбувалися виключно за умови попередніх консультацій та обговорення з релігійною спільнотою. Президент позитивно віднісся до цього прохання і обіцяв дати відповідні доручення компетентним органам. А відтак, законопроект №4511 також має пройти обговорення та бути погодженим з конфесіями, що входять до складу ВРЦіРО.

Слід нагадати, що спроби подібного втручання представників держави в справи Церкви, а саме ліквідувати, припинити діяльність чи зняти з реєстрації, вже мали місце в недалекому минулому. Зокрема, на початку 2014 року під час подій Майдану представники попередньої влади, а саме Міністерства культури України, загрожували «припинити діяльність» та зняти з реєстрації УГКЦ.

Так само, уже наприкінці 2014 року, були спроби деяких представників депутатського корпусу тиснути на нашу Церкву з формулюванням «релігійної організації, керівний центр якої знаходиться за межами України». Тоді Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку звертало увагу на те, що подібні кроки є антиконституційними та порушують міжнародні норми щодо втручання держави в справи релігійних організацій.

Нині ми є свідками спроб продовження цієї політики, коли «особливий статус» хочуть надати Українській Православній Церкві, про що ініціатори законопроекту вже говорять публічно, незважаючи на те, що в тексті законопроекту не вказана назва конфесії.