цей матеріал доступний українською

Наместник Киево-Печерской лавры - о переходе Богоматери в вечность и традиции чествования Успения Богородицы (укр.)

02:02, 28 августа 2018
Православие
1422 0
Митрополит Павел / news.church.ua

Про особливий перехід Богоматері у вічність та Її вічні уроки для християнина, про історію присвяти Києво-Печерської Лаври Успінню Богородиці та Її щоденне заступництво, а також про дивовижні традиції вшанування Успіння Богоматері людьми, зміями і пальмами - в інтерв’ю намісника Свято-Успенської Києво-Печерської лаври митрополита Вишгородського і Чорнобильського Павла для Інформаційно-просвітницького відділу УПЦ.

— Владико, розкажіть, будь ласка, передісторію назви Києво-Печерської Лаври на честь Успіння Пресвятої Богородиці.

— Ми дуже вдячні Богу за ту велику милість, яку Божа Матір надала нам — мати на цих святих горах прекрасну обитель на честь Її Святого Успіння. Покликавши у Влахернську церкву своїх зодчих, архітекторів, будівничих, Вона дала їм достатню кількість золота, срібла, дала Свою чудотворну ікону, мощі святих угодників Божих, сказала, що Вона хоче тут жити, і представила їм преподобних Антонія і Феодосія, які будуть керувати цим «проектом» будівництва.

Титул Лаври надається тоді, коли кількість братії досягає тисячі і більше чоловік. У нашій святій обителі було найбільше — до 7 тисяч насельників, котрі подвизалися безпосередньо тут, а також у Китаєво, Голосіїво та в інших скитах, що на монастирській території, яка, як ви знаєте, займає 40 гектарів…

Ми завжди відчуваємо молитви своєї мами, завжди відчуваємо заступництво наших батьків. Тому, коли ми читаємо Тропар і Кондак Успінню Божої Матері, ми знаємо, що Вона поруч із нами. Вона після народження Іісуса Христа лишилася Дівою, після смерті залишилася живою. Вона ніколи не відмовлялася від Своїх трудів і від Своєї молитви, Вона завжди підносить молитву нашому Богу, Своєму Сину і Спасителю.

/ news.church.ua

Монахи, або ченці («моно-» у перекладі означає один) — це люди, які живуть заради ближніх. Але сьогодні сказати, що ми відділенні від суспільства — неможливо.

Колись братія жила у пустелі, у затворі, а нині монахи живуть у пустелі людських сердець. Ви бачите, скільки приходить людей до Києво-Печерської Лаври, і кожен йде до монахів за духовною порадою. Священики зайняті також і своїм життям, у них сім’ї, а монахи більше віддають себе, своє життя Богу і людям, яких Господь їм посилає. Тому якраз материнське заступництво, молитву Божої Матері ми завжди сильно відчуваємо. Через те й більшість монастирів і храмів називаються на честь Успіння Божої Матері.

/ news.church.ua

— Чи могли б Ви назвати особливий момент заступництва і допомоги Божої Матері?

— Перше заступництво Божої Матері було явлено нам у 1988 році, коли в Радянському Союзі дозволили відзначити 1000-ліття Хрещення Київської Русі, але — тільки в огорожі Церкви. Однак коли тодішня влада побачила, що торжество набирає всесвітнього значення, що до Києва зібралися приїхати Предстоятелі Помісних Православних Церков, що їдуть віруючі люди з усіх куточків, тоді ЦК КПРС вирішило, що потрібно дозволити святкувати ювілей Хрещення всім Радянським Союзом.

Також відкриття Києво-Печерської Лаври та інших монастирів — це, знову ж таки, клопотання Божої Матері за Її духовних чад.

Божа Матір являє Своє милосердя у Своїх чудотворних образах: ікона «Призри на смирення», «Боянська» ікона, «Київська-Барська» ікона, «Печерська» ікона, яка, до слова, явилася нерукотворним образом. Ще за часів преподобних Антонія, Феодосія і Аліпія було багато нерукотворних образів, тобто само собою явлених, навіть на дошках, які були підготовлені для розпису самим преподобним Аліпієм, як ми знаємо, з’являлися прекрасні лики.

Те, що, по милосердю Божої Матері, було відкрито обителі, повернено ікони до своїх обителей — Введенська ікона «Призри на смирення», Волинська ікона «Зимненська» і багато інших святинь, було відбудовано Успенський собор, Херсонеський собор, Зимненський собор, свідчить нам, що Син чує молитви Своєї Матері.

/ news.church.ua

— Згадуючи цю подію, не можливо не замислитися про такі різні кончини людей — святих і грішних. Чим був особливий перехід у вічність Пресвятої Богородиці, що його назвали Успінням?

— Ми не маємо права розділяти людей на грішних і святих. У Бога ми всі прикликані до святості. Він усіх прикликає до Себе, але якщо ми цього бажаємо. Коли Господь розповів Своїм учням, хто може спастися, то сказав на їхнє здивування: «Неможливе це людям, та можливе все Богові» (Мф. 19: 26).

Божа Матір була звичайною людиною, як і ми з вами, але за Своє життя Вона удостоєна такої честі, що стала «Чеснішою Херувим і незрівнянною славнішою Серафим». Її Богоугодне життя — у молитвах, та й саме зачаття святими і праведними Іоакимом і Анною звершувалося по молитві. Коли є молитва, тоді і плід свят, тоді й ім’я святе дається. Взагалі, як ми бачимо у Старому Завіті, дивні чудеса супроводжують і пророка Ілію, і пророка Ісаїю, і Іоанна Предтечу, і Саму Божу Матір. Тоді звершується щира молитва, коли людські пристрасті влягаються, — і благодать Божа покриває і зцілює.

Божа Матір, проживши в Єрусалимському Храмі до певного часу, приймала їжу з ангельських рук, із ними спілкувалася, і коли народився Христос Спаситель світу, Вона бачила все те, що простій людині неможливо побачити. Важливо — не погоріти у полум’ї всіх чудес. Уявіть: в утробі, на руках, у житті — Бог! Вона тримала на руках Бога! Це — чудо!..

Одні кажуть, що Пречиста Діва прожила 68 років, інші, що 72 роки. Це не має значення: 80 чи 100 років. Вона — вічно живе! Вона дала людям спасіння!.. Божа Матір любила ті місця, де бував і страждав Спаситель, Голгофа була її улюбленим місцем, бо там відбулося наше спасіння…

/ news.church.ua

Архангел Гавриїл приніс Божій Матері золоту гілку райської фінікової пальми і звістив, що через три дні Вона буде забрана у Царство Небесне. Вона мріяла про одне: побачити апостолів і благословити їх, щоб вони й надалі трудилися на славу Божу, на славу Її Сина, заради спасіння нашого. Коли писалося Євангеліє, апостоли про Неї згадали небагато, бо Вона сказала: «Я — раба Господня». Ці слова мають проходити червоною ниткою через усе життя людини.

…Дивом було зібрані апостоли, вони звершили над Божою Матір’ю погребальні піснеспіви, віднесли Її на місце погребіння, де були поховані Іосиф Обручник, праведні Іоаким і Анна. Це було те місце на землі, де сьогодні гробниця Божої Матері. Коли прийшов Фома, щоб побачити Божу Матір, то йому відкрили гроб, але Божої Матері не було. Це свідчить про те, що Син забрав Божу Матір до Себе. І кожний рік тепер — я, щоправда, цього не бачив, але матінки-ігумені мені розповідали — у Гефсиманії схиляються всі оливкові, фінікові дерева, коли звершується торжество Успіння Божої Матері, — наче вклоняються тому місцю, де була звістка про перехід Богородиці у вічність…

Ми з вами повинні вчитися у Божої Матері кротості та смиренню.

Коли ми читаємо Євангельське зачало, то знаходимо там усе для просвітлення розуму нашого, для нашого християнського життя.

/ news.church.ua

— У чому сьогодні нам ще варто наслідувати Божу Матір?

— Найголовніше, щоб у нас була глибока віра. Без сумніву, Месія прийшов заради нашого спасіння. До того часу, поки Христос не народився, не постраждав, не воскрес, ми не змогли б піднятися до Неба, для нас Небо було закритим нашими гріхами.

Чому вчить нас Божа Матір?.. У першу чергу, Іоаким і Анна вчать нас, що ми повинні, навіть у складну хвилину, не лишати надію на милосердя Боже. Для сім’ї ізраїльської не мати дітей було страшним гріхом. Ми пам’ятаємо, що не було прийнято жертвоприношення від Іоакима, який печалився з того… Але Господь, по молитвах, розірвав узи безчадства і забрав це приношення. Батьки повинні завжди молитися за дітей… А не просто, знаєте, народили – і на тому кінець. Сім’я є продовжувачем християнської родини і людського роду взагалі. Тому що «пам’ять їх у рід і рід», як говорить цар і пророк Псалмопевець Давид. Продовжується або добра лінія наших батьків, або закінчується погана лінія, тому що Господь припиняє всяке зло.

Божа Матір вчить, що ми повинні служити Богу, як служила Вона.

Уявіть собі: у молодому віці Вона вимушена бігти в Єгипет, голод, холод, мала дитина на руках, хоча Син — Бог, але все одно Він — людина. Скільки треба було пережити Матері!..

У моєму житті був такий повчальний випадок. Зі спочилим Митрополитом Володимиром (Сабоданом, +2014) у нас було багато робочих і паломницьких поїздок. Якось ми їхали з ним до Почаєва, він казав: «Владико, будемо читати Акафіст Божої Матері». Я сказав: «Може, ми Спасителю почитаємо, все ж Він нас спасає по молитвах Божої Матері». Митрополит Володимир каже: «Читайте акафіст Спасителю». Я прочитав. А він знову: «Будемо читати акафіст Божої Матері». Я прочитав акафіст «Радуйся, Невесто неневестная», прочитав молитви. Тоді Митрополит Володимир сказав: «Запам’ятайте раз і назавжди: Син радіє, коли величають Його Матір. Тим більше, що Такий — Син, і Така — Матір». Я ті слова запам’ятав на все своє життя…

Буває, соромно дивитися на ікону — це Той Самий Спаситель, Він — живий, тому дивитися не соромно лише тому, хто без гріха. Пригадуєш в такі моменти: «За що ти так чиниш, раб Мій невірний?». Хто каже, що він без гріха, себе обманює. Молитва на погребіння каже, що тільки Господь без гріха, усякий живий на землі має гріх.

Коли приходиш до Матері Божої, який би не був побитий, знівечений, грішний, Вона завжди обніме, поцілує, попросить за тебе у Своїй молитві в Отця Небесного. Тому ми повинні завжди дякувати Божій Матері за те милосердя, яке Вона проявляла і проявляє до нас!

/ news.church.ua

— Яким чином у Вашій обителі вшановують Богородицю в цей день, чи є якісь особливі традиції?

— Увечері великого свята Успіння Пресвятої Богородиці у Великій церкві Києво-Печерської Лаври Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій очолює вечірнє богослужіння з чином Погребіння Пресвятої Богородиці. У день свята в обителі звершується святкове богослужіння за Єрусалимським уставом…

У Лаврі цього дня звершується багато богослужінь, приймаються паломники і гості, і ми стараємося кожному услужити, як говорили преподобні Антоній і Феодосій, щоб ніхто не пішов не почутим, не обласканим, не голодним. Цієї настанови дотримуємося до сьогодні. Хотілося б, щоб кожен відчував, що Бог поруч із тобою, тому що людина тоді наче розплавляється у цій Божій милості. А в церкві, особливо у цей день, ти завжди відчуваєш, що Бог — поруч.

…Мене завжди журналісти питають, що в цей день можна робити, а чого робити не можна. У цей день можна робити все, тільки — не грішити. Потрібно відпочити, помолитися, побути в храмі на службі, і тоді Бог, молитвами Божої Матері, допоможе в усьому.

— Що б Ви побажали напередодні свята Успіння Богородиці?

— Вітаю, у першу чергу, Блаженнішого Митрополита Онуфрія, Київського і всієї України Священноархімандрита святих обителей наших! Почаївська Лавра, Святогірська Лавра і Києво-Печерська Лавра у своїх молитвах утверджуються. Ми просимо, щоб Господь послав Блаженнішому владиці здоров’я, довголіття, тому що він має спокій у своїй душі, має глибоку віру.

Усіх вас, дорогі брати і сестри, вітаю з нашим престольним всесвітнім святом! Адже це свято не тільки на Русі, а в усьому світі святкується. Навіть тваринний світ святкує Успіння Пресвятої Богородиці.

На грецькому острові Кефалонія є монастир, який присвячено Успінню Божої Матері. Впродовж багатьох років на свято Успіння там з’являється дуже багато змій-«паломників». Змії сповзаються з усього острова, прикладаються, як ми, до ікони, лізуть на Престол, але ніколи не чинять злого і не лізуть туди, куди їм не можна… Знають своє місце. Місцеві жителі називають їх «зміями Пресвятої Богородиці». Але одразу після Літургії, із дзвоном, змії знову стають отруйними — вмить усі в храмі розбігаються.

Ми повинні бути не такими, як ці змії після церковного дзвону — злими, всіх жалити, негативно впливати на інших. Ми повинні завжди бути милосердними! І коли прийде наш час, день успіння, щоб ми могли, передаючи свою душу в руки Богу, попросити, аби Божа Матір була нашою заступницею і не лишила нас Царства Свого Сина і Бога нашого.

Це в наших із вами руках. Але для цього потрібно полюбити ближнього. У нас не може бути ворогів, тому що Бог створив усе добрим. У нас не може бути війни один з одним, тому що: де війна, там диявол панує. В людях, які бажають неправди, злослів’я, немає Бога. Їхній отець піднебесний чинив і завжди чинить чвари в усьому світі. А Божа Матір сказала: «Призри на смирение рабы Своея». Цей мир, ця благодать нехай оселиться у кожному нашому серці, щоб ми, коли зустрінемося з Господом, сказали: «Господи, ми — Твої діти, але просимо Твоєї милості. Помилуй нас і зроби наступниками Царства Небесного!». Боже благословіння нехай оберігає всіх вас!

 Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter