Кримінальний процесуальний кодекс: у чому небезпека механізмів ювенальної юстиції?

20 листопада вступає в дію новий КПК. Експертна думка про механізми ювенальної юстиції, на які варто звернути увагу батькам.

20 листопада набуває чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК)

Новий кодекс став одним із найбільш дискусійних законодавчих документів, який запроваджує нові, не властиві раніше українському судочинству поняття й механізми. Ще на стадії обговорення Кодекс викликав гарячі суперечки, починаючи з протестів громадськості та скандальної процедури голосування у Верховній Раді – до офіційних заперечень експертів. Наприклад, згідно з висновками Головного юридичного управління, багато з пунктів нового КПК суперечать Конституції України.

Найбільший протест викликали нові механізми, які запроваджують норми ювенальної юстиції в судочинство. Вони багато в чому запозичені в європейських моделей юстиції для неповнолітніх. При цьому кодекс уже отримав позитивні оцінки європейських та американських експертів.

Нові механізми, котрі запроваджують норми ювенальної юстиції, на думку експертів і громадськості, становлять реальну загрозу втручання у приватне життя сім`ї і тиску на батьків або опікунів.

Проект "УНІАН-Релігії» попросив допомогти розібратися в нововведеннях, які несе в собі Кримінальний процесуальний кодекс України - співголову Всеукраїнської громадської організації «Батьківський комітет України» Іоханну Керестінь.

ЮВЕНАЛЬНА ЮСТИЦІЯ

Ювенальна юстиція - спеціалізована система правосуддя щодо неповнолітніх, що включає правові норми щодо неповнолітніх, а також державні і громадські інститути, покликані забезпечити захист прав дітей. Сучасна західна система ювенальної юстиції заснована на абсолютизації пріоритету прав дитини по відношенню до прав батьків, що часом призводить до ущемлення прав та інтересів батьків та родини в цілому.

Створення ювенальної інфраструктури дитячого судочинства призводить до втручання держави у внутрішні справи сім`ї. Наприклад, широта і повна невизначеність критеріїв, якими оперує ювенальна система, дають простір свавіллю несумлінних чиновників і дозволяють відібрати дітей майже з будь-якої сім`ї. Відомі факти вилучення дітей із сімей на підставі таких необ`єктивних критеріїв, як «погані побутові умови», «неналежне виховання», «психологічне насильство».

Також серйозним негативним фактором є вплив на дитину ювенальної ідеології: знецінення поваги до батьків, руйнування довіри всередині сім`ї, настроювання проти батьків. Така дитина, хоч і знаходиться в родині, але вона вже чужа людина, яка може в будь-який момент зрадити, наскаржитися, подати в суд на маму і тата. Наприклад, 9-ти річний хлопчик в США заявляє своїй бабусі: «Якщо ти зараз же не вибачишся переді мною, я подзвоню в поліцію, і ти будеш сидіти в тюрмі!». Схожі приклади, на жаль, все частіше з`являються і в Україні.

Таким чином буде стимулюватися подача скарг до правоохоронних органів на власних батьків, тобто, можливе створення системи доносів. Всі ці процеси небезпечні тим, що дають широке поле для корупції і чиновницького свавілля.

Різні релігійні конфесії вже не раз висловлювалися про недоцільність впровадження системи ювенальної юстиції. Законодавство, що стосується сім`ї і дітей, необхідно чітко співвідносити з традиційним розумінням сімейних цінностей, позицією релігійних громад і думкою суспільства. Бо принципи функціонування ювенальної юстиції багато в чому суперечать традиційним сімейним цінностями, духовним традиціям, національним педагогічним нормам. Введення ювенальної юстиції вимагає серйозного обговорення.

ВЕЛИЧЕЗНИЙ ПЕРЕЛІК НОВОВВЕДЕНЬ І НЕГОТОВНІСТЬ САМОЇ СИСТЕМИ

Перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань правосуддя Юрій Кармазін запропонував владі відстрочити набуття чинності новим КПК до 1 липня 2013 року з тієї причини, що судова та правоохоронна системи не підготовлені ані фінансово, ані технічно.

Багато написано і про позитивні новації КПК. Але оскільки це вже чинний документ, то в такій важливій галузі як судочинство необхідно серйозно зважувати ризики, які тягне за собою його введення.

За висновками експертів, Кодекс повністю змінює судову та слідчу процедуру в країні. Список нововведень - дуже великий, оскільки реорганізується багато в чому сама існуюча структура. Навіть керівник Головного управління з питань судоустрою Адміністрації президента Андрій Портнов визнав, що запровадження багатьох важливих норм КПК, наприклад, судів присяжних, у цьому році неможливо.

Актуальне питання про неготовність технічної бази - це і переобладнання усіх залів судів, слідчих ізоляторів України – що саме по собі вимагає величезних фінансових витрат. Це наявність електронних браслетів для громадян, які підпадають під домашній арешт. Спеціальні браслети із вбудованими датчиками-чіпами повинні відстежувати місцеперебування обвинуваченого. Цей новий вид досудового обмеження волі громадян викликає багато заперечень з точки зору біоетики.

Великі побоювання викликає впровадження електронної системи Єдиного реєстру досудових розслідувань, у якому має реєструватися кожна кримінальна справа. Усім, хто матиме доступ до справи, будуть видані індивідуальні електронні ключі. Усі справи зберігатимуться в Єдиному реєстрі, що не виключає можливості хакерських атак і зламів на замовлення кримінальних структур. Проблема безпеки електронних систем наразі не вирішена навіть у світі. До того ж людський фактор завжди може зіграти не останню роль у цій справі, і електронним ключем можуть скористатися сторонні особи.

ОСОБЛИВОСТІ МЕХАНІЗМІВ ЮВЕНАЛЬНОЇ ЮСТИЦІЇ

Говорячи про нові механізми, які запроваджують норми ювенальної юстиції в судочинство, варто не забувати – саме вони становлять реальну загрозу втручання в приватне життя сім`ї і тиску на батьків або опікунів.

Це, по-перше, введення спеціалізації суддів, які опікуватимуться справами неповнолітніх. За словами радника президента Андрія Портнова, такі судді вже призначені у всіх судах країни. Також у Кодексі йдеться про запровадження посади спеціального слідчого у справах дітей. Таким чином, ми матимемо ювенальних суддів, ювенальних слідчих, ювенальних прокурорів.

З цього приводу пригадується історія з прийняттям Концепції ювенальної юстиції в Україні 2010 року. Тоді влада прислухалася до думки громадськості, і назву і зміст цієї Концепції поміняли на Концепцію кримінальної юстиції для неповнолітніх. З тих пір замість словосполучення «ювенальна юстиція» у багатьох документах вживається «кримінальна або кримінальна юстиція щодо неповнолітніх». На жаль, багато чого з того, що тоді було прибрано під тиском громадськості з Концепції ювенальної юстиції, сьогодні реалізовано в Кримінально-процесуальному кодексі.

Усі ці механізми запроваджуються в ім`я захисту прав дітей, але, на жаль, багато в чому цей захист побудований на дискримінації прав батьків. Наприклад, деякі статті Кодексу передбачають усунення батьків від участі у слідчому і судовому процесі за наявності якихось «особливих випадків», значення і перелік яких взагалі не визначений. Це означає, що на підставі чийогось суб`єктивного рішення батьки взагалі можуть бути усунені від захисту своєї дитини. Звісно, необхідність такого становища, щонайменше, спірна.

СИСТЕМА ЗАВДАСТЬ УДАРУ ПО НЕБЛАГОПОЛУЧНИХ, БАГАТОДІТНИХ І НЕПОВНИХ СІМ`ЯХ

Перенесення відповідальності за правопорушення з дітей на батьків є останньою ювенальною тенденцією в Кодексі. До дітей, які вчинили правопорушення, практично не буде застосовуватися покарання – в основному це виховні заходи. Зате відповідальність нестимуть батьки.

За кримінальні вчинки дітей на батьків накладаються штрафи (від 2 до 5 розмірів мінімальної заробітної платні), батьки можуть відряджатися на громадські роботи, піддаватися арешту... Звісно, ця система насамперед «битиме» по неблагополучних, багатодітних чи неповних сім`ях, де є одинокі матері, батьки. Мотивується ця норма тим, що дитина пішла проти закону не тому, що вона винна, а тому, що вона погано вихована – отже, винні батьки.

Інші ключові моменти функціонування ювенальної юстиції – це запровадження в КПК відновного правосуддя, програми примирення між жертвою і злочинцем, що саме по собі може призвести до різкого зростання корупції і порушень у цій галузі. Інакше кажучи, якщо раніше прокуратура була зобов`язана порушити кримінальну справу за фактом публічного побиття яким-небудь «мажором» дівчини, то тепер у нувориша завжди буде можливість закрити питання «домовившись». Незалежно від того чи був суспільний резонанс, чи ні – вчинивши тиск на жертву, злочинець може скористатися легальним механізмом уникнення відповідальності.

Правозахисники і експерти закликають більш виважено ставитися і не робити різких не апробованих переходів до абсолютно нових для України методів і процесів.

На жаль, у багатьох викликає невдоволення функціонування ювенальної системи в Європі. Багато хто чув про нещодавній гучний випадок із росіянкою Анастасією Завгородню, в якої фінська соцслужба відібрала чотирьох дітей.

Наприклад, Львівська міська рада звернулася до Президента України з проханням щодо набуття чинності новим КПК: «Враховуючи звернення українських матерів від 07.11.2012 року, депутатський корпус Львівської міської ради висловлює протест щодо набуття чинності з 20 листопада 2012 Кримінально-процесуального кодексу України. Встановлюючи нові правовідносини, Кримінальний процесуальний кодекс України вносить істотні зміни, які матимуть негативний вплив на існування української родини.

За допомогою юридичних нововведень, прописаних у Кримінальному процесуальному кодексі України, уповноважені виконавчі структури здійснюватимуть юридичний вплив на вольову поведінку сімей, а створення ювенальних судів і служб пробації суттєво обмежить права на особисте виховання та захист дітей.

Створення поруч з правоохоронними органами додаткових структурних підрозділів, які матимуть більше повноважень, призведе до неконтрольованого впливу на приватне сімейне життя, і обмежать права батьків ».

Наскільки правочинні наші побоювання, покаже життя. Але хотілося б піти від ризикованих експериментів, від КПК залежатиме доля багатьох громадян України, тому хотілося б, щоб у ньому не було місця неоднозначності в тлумаченні, і він не залишав шансів для маніпуляцій і зловживань.

Іоханна Керестінь - для «УНІАН-Релігії»
 

УНІАН в Google News