Чи готуватися до кінця світу «про всяк випадок»?

Тибетський чернець стверджує, що 21 грудня Земля пройде через галактичну "нульову смугу" і зануриться в темряву. Він рекомендує мати запас води, дров та свічок ...

Нещодавно лама з тибетського монастиря зробив заяву для NASA щодо 21 грудня, коли, за його словами, «настане цілковита темрява і тиша, не буде світла, електрики, зв`язку і звуків» нібито у зв`язку з тим, що «Земля в цей момент буде проходити через галактичну "нульову смугу", де гаситься і не може поширюватися ніяка енергія». Зважаючи на це тибетський чернець, відомий як оракул Шамбали, рекомендує «мати в будинку запас води, дров для опалення та свічок для освітлення».

«Мудрі бережуть знання, але уста нерозумного – близька погибель» (Прем. 10:14) – ці слова Святого Письма сьогодні як ніколи актуальні. Доводиться дивуватися тому, як наша безграмотність породжує жахливі страхи катаклізмів, що насуваються. У новинах українського телеканалу показують карту Криму майбутнього: південний берег півострова затоплений, чверть теперішньої кримської землі під водою. Глобальне потепління насувається, кажуть, танення арктичних льодовиків і таке інше ...

І чомусь багатьом при цьому навіть на думку не спадає той факт, що танення льодовиків аж ніяк не впливає на рівень води: про це вчать ще в початковому курсі шкільної фізики (лід витісняє лише стільки рідини, скільки важить сам – закон Архімеда). І якщо багатьох лякають повідомлення про танення льодів Арктики, то чому не говориться при цьому про факт розширення Антарктики?

Так, глобальне потепління справді призводить до змін клімату в планетарному масштабі, що спричиняє засухи, повені, урагани тощо – але до чого тут рівень води Світового океану? Навіщо лякати народ жахалками про рівні води, що піднімаються? Відкрийте Вікіпедію про глобальне потепління: той самий «фейк»!..

Що ж до заяви лами з тибетського монастиря, то тут також незрозуміло, навіщо запасатися дровами і свічками на даний апокаліпсичний період, якщо в той час не буде «поширюватися ніяка енергія», в тому числі енергія тепла і світла. Краще вже оракул поділився б оригінальними рішеннями про методи комунікації на час «повної тиші», коли «не буде звуків».

Нічого не вдієш, у Шамбали свої закони – та чи варто їх усерйоз сприймати тим, хто не має жодного відношення до буддизму? Тим не менш, чимало людей, які сповідують християнство і відвідують храмові богослужіння, почали всерйоз подумувати про запасання на цей період буржуйками, ліхтарями і великими ємностями води – благо, у квартирах є ванни.

Що спонукає християн йти за вказівками лами і сприймати всерйоз його заяву? Якщо вона розуміється ними як наукове відкриття, то заявник при цьому має бути вченим, дослідником у цій галузі. Але лама в науці явно не компетентний, що видно зі згадуваної його рекомендації.

Якщо цю заяву аргументувати суто містично, то прийдемо до не меншого казусу. Адже все життя християнина засноване на Ісусі Христі. Оракул же виступає від імені свого божества.

Уся історія Старого Заповіту є епохою плекання народу релігії Єдиного Бога, оточеного язичницькими народами-багатобожниками. Усі біди ізраїльського народу відбувались, як правило, з причини зради Господу: шанування чужих богів призводило євреїв до воєн – могутнє Соломонове царство на піку свого розвитку з цієї причини прийшло до поділу і остаточної втрати колишньої слави, і лише покаянне згадування відпадання від свого Бога допомагало ізраїльтянам з часом звільнятися від влади поневолювачів.

Старозавітний закон у Новому Заповіті називається «дітоводителем до Христа» (Гал. 3:24), і «немає іншого імені під небом ... що ним би спастися» (Діян. 4:12). Тому свідоме поєднання благовісті про Христа і настанови оракула може викликати лише острах. При цьому багато хто знає слова Господа про те, що ніхто (навіть Ангели) не знає про день той, і при цьому ... готуються до прийдешнього «кінця». Як то кажуть, про всяк випадок.

У нашій пам`яті є чимало пророчих дат «кінця світу» і «благочестивих» виправдань їх мовників. Пророцтво лами не стане винятком: ми почуємо чергову причину «Божої відстрочки». Але теперішній сюжет Голлівуд-реаліті обіцяє стати більш інтригуючим.

Річ у тім, що «кінець світу» обіцяється тибетським ченцем лише на малий час – 48 днів – після чого все обіцяє повернутися на круги своя. Тому, якщо «час темряви» не наздожене нас 21 грудня, можна почекати 22-го, якщо і 22-го виникне затримка, можна і 23-го – і так до закінчення 48-денного терміну, доки не набридне. А 7 лютого з`явиться привід відсвяткувати завершення «періоду темряви», залишеного непоміченим.

З давніх часів двадцяті числа грудня різні язичницькі культи сприймали як час відродження сили і світла шанованих богів, пов`язаних із сонцем, що і відобразилося на слов`янському назві головного зимового свята – Різдво (християнство зберегло цей день, давши йому нове осмислення: Різдво Христа оспівується як народження Сонця правди, що засяяло світові світло розуму). Релігії різних народів розглядали дні сонцестояння як час народження світла – лама ж, навпаки, намагається схилити слухачів до думки про «народження темряви».

На ці «пророцтва» ніхто б не звернув уваги, якби християнство наше не залишалося на номінальному рівні, якби ми не боялися мислити й міркувати, якби недільними днями не оминали храми стороною і хоча б зрідка відкривали Біблію, що припала пилом. В іншому разі доводиться нервово очікувати на кінець світу і початок темряви, гарячково переглядаючи сайти зі зворотним календарем, у яких рахунок часу, що залишився, йде вже на секунди. І в цей час інтенсивно обговорювати на форумах тему: «як захистити свій прихисток від непроханих гостей».

Що насправді й відбувається.

Пора би вже навчитися не обманюватися простими речами.

Протоієрей Віталій Ейсмонт – для "УНІАН-Релігії"

УНІАН в Google News